Капала з колекції Музею Ханенків
Ритуальна чаша капала (тиб. thod pa, санскр. kapāla)
Тибет XVIII ст.
Череп людини, метал, позолота, білий метал інкрустація бірюзою і коралами
Інв. 2243 ДВ
Музей Ханенків
Одним із найбільш бентежних предметів мистецтва в колекції Музею Ханенків є тибетська ритуальна чаша капала. Крім незвичного матеріалу – людського черепа – предмет приваблює вишуканою металевою оправою з позолоченими декорами, інкрустацією напівкоштовним камінням та пишно прикрашеною підставкою. Марно шукати однозначну і остаточну відповідь на питання, як використовували чашу. Адже це – ритуальна річ однієї з найбільш втаємничених релігійних традицій світу – буддизму ваджраяни. Людей, які могли би пояснити символіку та значення таких предметів, мабуть, одиниці на всій планеті, та й у тих немає жодної мотивації говорити про те, що належить знати лише посвяченим. Тож залишається задовольнятися крихтами інформації, яку знаходимо в польових розвідках тибетологів та етнографів. Певність є лише у тому, що капала призначена для різних субстанцій – вина, крові, іжі, які в ході ритуалу належало підносити гнівним божествам. Оскільки тибетський буддизм зазнав упливу індійських тантричних вчень, не виключено, що й певні езотеричні (втаємничені) ритуали прийшли саме звідти. У тантричній традиції кров вважається найбільш забруднювальною субстанціє. Саме її використовували в різних ритуалах як символ прийняття всіх без винятку аспектів буття, навіть найбрудніших і найжахливіших. Так тантрики, за їхніми уявленнями, руйнували власне ілюзорне сприйняття світу як дуального, такого який містить в собі взаємообумовлені протилежності – чисте і брудне, добре і зле, низьке і високе. Велика частина сили тантри перебуває саме в актах ритуального порушення заборон, використання небезпечних й одночасно благих рідин, які виходять за межі фізичного та соціального тіла. Не виключено, що деякі буддійські ритуали також були пов’язані з використанням таких субстанцій, або ж їхніх замінників. Тибетські тексти по-різному описують вміст капали. Чеський тибетолог і етнолог Рене Небескі-Войковіц наводить список субстанцій, згаданих у тих чи інших текстах. Капала може містити людську кров або «кров чотирьох видів демонів», або ж у ній перебуває теплий людський мозок з кров’ю, або ж напій безсмертя – амріта, жертовні тибетські солодощі ґторма (gtor-ma), коштовності, шматки щойно розірваного людського серця та інші «ласощі». Деякі тексти говорять про «велику червону чашу» у зв’язку з грізною богинею Лхамо, покровительницею столиці Тибету Лхаси. Чаша мала бути зроблена з черепа дитини, яка з’явилася в результаті інцесту. Попри таке трактування чаші у зв’язку з культом Лхамо, вважається, що для виготовлення капали можуть підійти останки лише буддійського лами, який вів благочестиве життя й свідомо не вбив жодної істоти.