Ольга Брильова

KALKI 2898 AD

Писати про це кіно важко насамперед тому, що воно починається як ”Володар перснів” — за дофіга років до того, як, власне, починається. Для перегляду фільму не треба достеменно знати, що саме Пандави не поділили зі своїми кузенами Кауравами (спойлер: трон) — важливо головним чином знати те, що, з точки зору індійців, саме з цього конфлікту почалася Калі-юга, себто, остання епоха людства, в ході якої все покотилося під три чорти. І коли воно прикотиться на самісіньке днище, з’явиться, власне, Калкі — месія, десяте й останнє втілення Вішну, котрий зруйнує те, що залишилося від старого світу і відродить новий. З усіх учасників битви при Курукшетрі, де Пандави епічно навтикали Кауравам, до приходу Калкі доживе лише Ашваттама, який, побачивши, що всі його друзі та родичі перебиті, вчинив таке, чого не встидався би навіть Путін: направив божественну зброю Брахмастру проти вагітної Уттари, аби навіки обірвати рід ворогів-Пандавів. Це було таке днище морального падіння, що Крішна прокляв Ашваттаму безсмертям. Якщо хтось думає, що це ніяке не прокляття, то додамо: його рани, отримані в битві, ніколи не загоювалися і сочилися кров’ю та гноєм тисячі років. До того ж, спостерігати, як людство котиться від поганого до гіршого, само по собі нерадісно. Нам це покажуть в короткій анімації на початку фільму. Це гарна 2Д анімація, яка нагадує чимось Кентаро Міуру, і я в душі не розумію, що заважало анімувати так всю історію з фіналом битви при Курукшетрі. Тобто, навіщо нам був той незугарний графоній, чому вони не зробилице в 2Д? Або не зняли це в лайв-екшн, використавши CGI для омолодження Амітабха Баччана? Або не зробили ротоскопію а-ля Ральф Бакші? Щоб я знала…

Отже, Ашваттама п’ять тисяч років спостерігав, як людство іде на пси, і нарешті втомився та пішов спати у якусь руїну в пустелі. А людство тим часом винищило всі природні ресурси та створило Комплекс — грандіозну піраміду, яка стирчить сподом догори, сягаючи самого неба. Піраміда розташована над містом Каші (тим, що залишилося від нього). Якщо назва Каші вам нічого не каже, то, може, скаже назва “Варанасі” або “Бенарес”. Колись це була головна святиня індусів, бо це місто заснував особисто сам Шива — загугліть самі яким чином, я не хочу псувати вам сюрприз. Але на момент дії фільму там заборонено вірити в усіх-усяких богів. Існує лише один бог во плоті — Верховний Яскін (Камал Гассан), який порядкує Комплексом, отже, світом. За межами Комплекса лежить лише постапокаліптична пустеля, в якій триває війна всіх проти всіх. Все, що хоче вижити, тягнеться в Каші, прагнучи бути хоча б рабом рабів у Комплексі, аби лише не нидіти в пустелі. Але в Комплекс потрапляють лише обрані. Щоб отримати щасливий квиток, треба або зробити великий грошовий внесок, або чимось дуже сильно прислужитися, або… бути фертильною жінкою (чи потенціально фертильною дівчинкою). Бхайрава, якого грає душка Прабхас, не є фертильною жінкою і навіть дівчинкою. З грішми в нього теж напряг — все, що він заробляє як мисливець за головами, він процвиндрює. Отже, його єдина надія потрапити в Комплекс — це чимось сильно-сильно прислужитися Яскіну.

І нагода випадає! З Комплексу тікає дуже цінна вагітна рабиня SUM-80 (Діпіка Падуконе). Яскін думає, що саме її плід принесе йому жадану сироватку безсмертя, а проникливий читач вже здогадався, що SUM-80, або Суматі, як її прозвали повстанці з Шамбали, і є майбутньою матір’ю майбутнього Калкі. Почувши про величезну нагороду за повернення Суматі живою, Бхайрава вирушає у погоню. Але халяви не буде: бажаючих отримати місце в Комплексі багато, і всі вони рвуться до мети наввипередки з Бхайравою, а до того ж на заваді стає Ашваттама, який, незважаючи на похилі роки, так і залишився епічним героєм і може ввалити кому завгодно. І повстанці Шамбали (це люди, яким не хочеться бути рабами Комплекса і які очікують Калкі) теж не стоятимуть осторонь. Отже, у нас тут є все, що я люблю: епічний сюжет, побудований на архетипах, епічне махалово епічних героїв, зло і добро без компромісів, високі технології та зброя богів, і те, що Толкін назвав словом Естель. Ну то що, дивимося і насолоджуємося?

Бляха, ні. Історія прекрасна. Виконання підгуляло. Зрозумійте мене правильно: це ВСЕ ЩЕ КРАЩЕ, ніж всі цьогорічні та торішні подєлія Діснея. Це все ще викликає бажання взяти Зака Снайдера, посадити його перед екраном, розчепиривши йому очі, як у “Заводному апельсині” і показувати йому, як з розумом треба робити фантастичний епік і як з розумом треба красти у попередників. Бо тут артистично обкрадають і “Матрицю”, і “Дюну”, і “Того, що біжить лезом”, і кого тільки не. Але це художня крадіжка, це арт-хейст! Це все ще чудове видовище. Але-е-е-е… є отакенне АЛЕ, навіть декілька. По-перше, нам дуже довго сетаплять Бхайраву. Я б навіть сказала, набридливо довго. Ашвіне, братику, ми за перші десять хвилин вже второпали, що Бхайрава поц і його сюжетна арка полягатиме в тому, що він буде превозмогати у собі поца. А ти нам пхаєш це в горлянку цілих сорок хвилин. Так не можна. По-друге, ближе до фіналу на нас чекає оцетакповорот— нам показують, чиєю реінКАРНАцією є Бхайрава. І сюжетна арка Бхайрави таким чином може несподівано випрямитися — замість еволюції характеру через поца до зірок він просто пригадає, ким був у попередньому народженні, і хоба! — прокачається до героя. І це буде зовсім нецікаво! Це буде повний злив персонажа, на характеризацію якого витрачено непристойно багато часу! Хоча буде воно чи ні — покажуть лише в другій частині. І це, бляха, по-друге-з-половиною: у нас знову онгоінг, котрий невідомо коли дознімуть. Шрі Раджамоулі зі своїми двома частинами “Баахубалі” навчив народ поганому. Тепер ми чекаємо сіквели вже трьох фільмів.

По-третє, екшн не такий цікавий, як обіцяв трейлер. Так, так, я знаю, трейлерам не можна довіряти, але камон! У нас епічний фантастичний телугу-бойовик! Звіздюля мають розлітатися красиво і смаковито! А тут екшен розігрівається по-справжньому лише ближче до кінця, якраз між Ашваттамою і Бхайравою, і цього якось мало. Тобто, власне екшну там багато, але він здебільшого якийсь порожній, і якось не дуже служить драмі чи характеризації героїв. Чи, може, мене просто розбестили “Салаар” і “Тварина”? Може, просто Галя балувана? Но але момент с флешбеком з минулого, коли попередня реінкарнація Бхайрави з’являється на полі Курукшетри — це неймовірно. “Я змусив тебе чекати, сину вчителя?” — я аж скрикнула, коли до мене дійшло. До речі, до мене дійшло раніше, ніж до Арджуни. Той ще гальмував, аж поки Крішна не розтлумачив йому, за яку ціну в лісі шишки. “Бачиш, Кесаво, хіба він мені рівня? Він лише на два кроки зрушив ударом нашу колісницю!” — “О, Дганунджая! Твоя колісниця дарована тобі богом вогню. Її оберігає Хануман. Візничим тобі служу я, повелитель трьох світів. А він ударом зрушив колісницю на два кроки. Подумай про це, Арджуно!” Ах, за цей момент я прощу фільмові всі недоліки!

Залишити відповідь